А пам’ять не згасає… Річниця смерті Захисника України ОЛЕКСАНДРА ГАВРИЛЮКА
Життя людини є безцінним, душа – безсмертна, а пам’ять про Героя, який віддав все у боротьбі за Батьківщину, – вічна.
Сьогодні, 27 лютого 2026 року, минає річниця з дня смерті військовослужбовця, жителя села Наддністрянське ГАВРИЛЮКА ОЛЕКСАНДРА ВОЛОДИМИРОВИЧА.
Народився 1 жовтня 1983 року в селі Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області.
В 1984 році Олександр разом з матір’ю переїхали на постійне місце проживання в село Наддністрянське Мурованокуриловецького району Вінницької області.
1991-1999 роки - навчався у Наддністрянській загальноосвітній школі.
01.07.1999 -01.07.1999 – працював різноробочим в ТОВ “Дністер” с. Надддністрянське різноробочий.
01.07.1999-11.01.2000 роки -навчався в ТОВ “Навчально-курсовий комбінат” міста Новодністровськ, де здобув професію автослюсаря.
07.11.2001-12.05.2003роки - служив в ЗСУ.
04.05-05.06.2006- працював контролером пасажирського перевезення КП “Київпастранс”.
04.12.2006-15.10.2007 роки – працював електрогазозварювальником ТОВ«Дністерелектросервіс» м. Новодністровськ.
03.11.2008-31.03.2009 роки – працював бетонярем ТОВ « Благоустрій» м. Новодністровськ.
09.06.2021-27.02.2025роки – працював машиністом-бульдозеристом ТОВ “Будмонтажсервіс-1” м.Новодністровськ.
Був єдиним сином у своєї матері.
Разом з дружиною виховували трьох дітей.
Мобілізований Мурованокуриловецьким РТЦК та СП Вінницької області 8 березня 2022 року.
Служив механіком радіорелейної станції взводу зв»язку польового вузла звязку військової частини А 4053, старший солдат.
У 2022 році отримав важке поранення. Після тривалої реабілітації повернувся знову у стрій.
Продовжив службу оператором відділення взводу радіорозвідки розвідувальної роти військової частини А 1619.
Вдруге отримав поранення 24 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення бойових дій біля села Успенівка Покровського району Донецької області, де помер 27 лютого 2025 року.
Без єдиного сина залишилась мати Ніна Іванівна, без батька - доньки Олександра та Діана, син Юрій.
Похований 01.03.2025 у селі Сугаки Могилів-Подільського району Вінницької області (за місцем проживання матері).
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Захисника.
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ Олександру Володимировичу!
ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ!
Селищна рада
