Сьогодні день пам’яті СЕРГІЯ НІГОЯНА, який став першою жертвою протистояння під час Революції Гідності
Сьогодні, 22 січня — день пам’яті Сергія (Самвела) Нігояна, учасника Революції Гідності, бійця 3-ї сотні Самооборони Майдану. Саме цього дня у 2014 році він загинув на вулиці Грушевського в Києві, ставши першою жертвою протистояння в ті трагічні дні.
Сергій залишив по собі глибокий і світлий слід. Його впізнавана зовнішність та щире, проникливе читання поезії Тараса Шевченка закарбувалися в пам’яті тисяч людей. Любов до слова Великого Кобзаря була для нього не просто захопленням — вона була джерелом сили й внутрішнього світла.
На Майдан він приїхав за покликом власного серця, не повідомивши навіть найближчих. Єдиний син у родині, він зробив вибір, що назавжди засвідчив його зрілість і мужність.
Своє життя Самвел віддав на барикадах вулиці Грушевського. Його було засtрелено в момент, коли між протестувальниками та бійцями «Беркута» діяло тимчасове перемир’я. Йому було лише двадцять років.
За виняткову громадянську відвагу, патріотизм і героїзм у боротьбі за демократію, права та свободи людини Самвелу Нігояну посмертно присвоєно звання Героя України.
Варто згадати й те, що справжнє ім’я Героя — Самвел. Через журналістську помилку його почали називати Сергієм, і саме це ім’я закріпилося в публічному просторі.
Пам’ять про Самвела Нігояна — це значно більше, ніж згадка про першу втрату Майдану. Це символ чистої відваги, щирості та незламної волі. Його обличчя стало одним із символів Революції Гідності, а голос, що читав Шевченка, й досі відлунює в серцях тих, хто чув — і не забув.
Щороку в день його загибелі Самвела згадують на Майдані, у школах, у фільмах і книгах — щоразу як сина України, який свідомо обрав шлях гідності.
Його подвиг нагадує нам: свобода ніколи не дається без жертви. І Самвел заплатив за неї найвищу ціну.
Він не встиг прожити довге життя, але встиг стати частиною історії. Його крок на Майдан був кроком віри — у правду, у країну, у майбутнє. Поки ми пам’ятаємо Самвела Нігояна, доти живе не лише його ім’я — живе сама ідея гідності.І кожного разу, коли звучать рядки Шевченка, серед них тихо присутній його голос.
Із сайту “Це моя Україна”
