ІВАНІЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Народився 25 червня 1984 року в с. Конищів Мурованокуриловецького району Вінницької області.
1990-1999 роки - навчався в Конищівській загальноосвітній школі.
1999-2002 роки - навчався в Михайловецькому ПТУ №36, де отримав спеціальність водій автомобіля, тракторист–машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник.
2003-2004 роки - проходив строкову військову службу в званні молодшого сержанта.
2005-2006 роки – навчався в Жмеринському вищому професійному училищі за професією “помічник машиніста електровоза”.
2006-2008 роки - навчався у Михайловецькому ПАЛ, де здобув освіту будівельника.
2009-2020 роки - працював будівельником, покрівельником на будівництві в м. Київ.
З листопада 2022 року призваний на службу до ЗСУ. Служив в військовій частині А2962 командиром відділення.
З 2023 року проходив службу у мотопіхотній роті 21 ОМПР “Сармат” водієм та ремонтував техніку.
Нагороджений відзнакою Президента України “За оборону України” та “За мужність і вірність”.
У серпні 2025 року повернувся додому через cтан здоров’я - отримані контузії та поранення.
Помер 23 грудня 2025 року в рідній домівці внаслідок хвороби.
Без сина залишились батько Володимир Дмитрович та мати Світлана Володимирівна, без чоловіка дружина Наталія Романівна, без брата - сестра Інна Володимирівна.
Він любив своє село і безкорисно робив багато справ для громади, де б не працював, ставився до своєї роботи відповідально, добросовісно, самовіданно.
Олександр був взірцевим у всьому - в сім’ї, роботі, дружбі, на полі бою.
Був людиною з кришталево чистою совістю та загостреним почуттям відповідальності.
Нагороджений відзнакою Президента України “За оборону України”, відзнака батальйону “САРМАТ” “За мужність і вірність”.
Похований 24.12.2025 на кладовищі в с. Конищів Могилів-Подільського району Вінницької області.
