Злакові мухи на посівах озимих зернових
На окремих посівах озимої пшениці активізувалися шведська та гессенська злакові мухи. Найбільшу загрозу для рослин становлять їхні личинки. Проникаючи в середину пагона, вони руйнують молоді рослини зі середини, виїдаючи конус росту та основу центрального листка. При пошкодженні рослин різними видами злакових мух спостерігається схожий симптом — жовтіння та в'янення центрального листка, що зазвичай проявляється на стадії 3–4 листки. Ураження цими шкідниками може повністю знищити рослину. У тих рослин, які змогли вижити після пошкодження, спостерігається зменшення кількості вторинних коренів, зниження вмісту цукрів, погіршення зимостійкості, зниження кущистості, що суттєво впливає на втрати врожаю.
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) злакової мухи визначається за умов кількості 30–50 особин на 100 помахів сачка в період сходження-кущіння культури або 10% пошкоджених рослин під час масового льоту шкідника.
Управління фітосанітарної безпеки закликає аграріїв обстежувати свої посіви з метою контролю поширення цих шкідників та оцінки потенційної шкодочинності від їх личинок у разі продовження сприятливих кліматичних умов для їх розвитку. В першу чергу необхідно контролювати ті посіви, де не використовували інсектицидні протруйники.
Для боротьби зі злаковими мухами рекомендується використання системних інсектицидів на основі тіаметоксаму, лямбда-цигалотрину та клотіанидину.
Запобіжні заходи:
- дотримання правил сівозміни;
- своєчасний посів, адаптований до кліматичної зони;
- лущення стерні та рання зяблева оранка;
- боротьба із пирієм і бур’янами;
- протруювання насіння інсектицидами та вибір стійких сортів пшениці.
