ПАВЛЮК ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ
Народився 01.01.1970 року в селі Лучинець Мурованокуриловецького району Вінницької області в сім'ї вчителів.
1976-1986 роки - навчався в Лучинецькій середній школі, яку закінчив із Золотою медаллю.
1986 - 1992 роки - навчався у Вінницькому державному педагогічному інституті, де отримав спеціальність "Учитель математики, інформатики і обчислювальної техніки".
1988-2000 роки – проходив строкову військову службу.
Розпочав трудову діяльність і Лучинецькій середній школі учителем математики і інформатики.
1995-2012 роки - працював ведучим спеціалістом по комп'ютеризації, начальником відділу інформатизації процесів оподаткування Барсько- Мурованокуриловецькій міжрайонній податковій адміністрації.
В 2011 році йому було присвоєно спеціальне звання радника податкової служби ІІ рангу. За сумлінну працю неодноразово був нагороджений Почесними грамотами районної та обласної ДПА України.
Подальші чотири роки працював в різних організаціях, де основна робота була пов'язана з комп'ютерами, їх ремонтом і обслуговуванням.
З січня 2016 року служив у Збройних Силах України за контрактом. Молодший сержант.
В 2016 році проходив службу в зоні АТО, де отримав Подяку від Президента України Петра Порошенка. Неодноразово був нагороджений Подяками, Почесними Грамотами за сумлінне виконання службових обов'язків від Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Військ зв’язку та кібербезпеки ЗСУ.
На початку повномаштабного вторгнення перебував на військовій службі у м. Київ, де боронив нашу столицю від навали російських завойовників.
2023-05.2025 роки - проходив службу в 59-ій окремій мотопіхотній бригаді безпілотних систем ім. Якова Гандзюка.
Але важка хвороба підірвала його здоров'я. За висновком Військово- лікарської комісії у 2025 році визнаний непридатним до несення військової служби.
Креативний, комунікабельний, спокійний і врівноважений, він завжди знаходив спільну мову в кожному колективі, де б не працював.
Рідні і знайомі завжди пам'ятатимуть його як веселу, доброзичливу людину, яка завжди вміла підняти настрій влучним словом, жартом, дотепним анекдотом. Дуже чесний, справедливий, відповідальний, працьовитий, добрий, розумний. Він вмів відповісти на любе запитання, з якої б галузі його не задали. "Ходячий комп'ютер" - так жартували про нього друзі і знайомі. Грав на гітарі, співав пісні. Жодне свято не обходилося без його участі, де б він не працював. Якщо потрібна була допомога - фізична, моральна, по роботі - ніколи нікому не відмовив.
Дуже любив свою донечку, онучку. Був турботливим батьком, люблячим чоловіком, чудовим дідусем.
Мав багато планів, які мрів здійснити, хотів ще багато чого встигнути зробити в житті та не встиг... Підступна хвороба мала інші плани і обірвала його життя на 55-му році життя...
Помер 21.10.2025 в КНП “Жмеринська ЦРЛ”. Підірване здоров'я під час прохоження віськової служби не дало шансів на життя...
Овдовіла дружина Наталія, без батька залишилася дочка Ірина, без дідуся - онучка Єва, без брата - брат Олег.
Похований 24.10.2025 року в селищі Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області.
