22 березня 2025 року - 135 років від дня народження Федора Коновалюка: геній з Мурованокуриловеччини, який залишив Україні своє мистецьке серце
Дата: 22.03.2025 08:09
Кількість переглядів: 110
22 березня 2025 року минає 135 років від дня народження Федора Зотиковича Коновалюка — художника, чия доля й творчість міцно пов’язані з Поділлям, а зокрема — з Мурованокуриловеччиною, його малою батьківщиною. Це ім’я вартує особливої уваги, адже Коновалюк не лише залишив після себе художню спадщину, сповнену українського духу, а й став носієм живої історії народу — через пензель, колір і глибину образу.
Федір Коновалюк народився 22 березня 1890 року в селі Калівка (нині Ягідне), що на Мурованокуриловеччині, у сім’ї бідних селян-наймитів. Рано залишившись без батька, він змалку працював у поміщика Добролюбова. Ці перші життєві труднощі сформували в ньому характер — мужній, уважний до деталей, співчутливий до долі простої людини. Саме ця глибока емпатія й відобразиться згодом у його картинах.
Талантом до малювання вирізнявся ще з дитинства. За підтримки місцевих доброзичливців та вчителів, він вирушив до Києва, де в 1903–1909 роках навчався у знаменитій іконописній майстерні Києво-Печерської лаври. Його наставником був знаний майстер Іван Їжакевич, під керівництвом якого юнак брав участь у розписах церков Києва та Катеринослава.
Упродовж свого життя Федір Коновалюк не лише творив, а й навчав — викладав малювання та креслення в технікумах та школах Києва, передаючи свої знання наступним поколінням. У 1927 році його роботи почали експонуватися на республіканських та всесоюзних виставках. Проте, через те, що його мистецтво не вкладалося в рамки соціалістичного реалізму, у радянський період він не отримав належного визнання. Його картини залишалися «тихим голосом» українського села — справжніми, неідеалізованими, але глибоко людяними.
Федір Коновалюк прожив 94 роки, залишивши Україні безцінний скарб — понад сотню робіт, більшість з яких зберігається в приватних колекціях та музеях. Його спадщина — це історія українського села, життя народу, краса природи та внутрішній світ митця, що не зрікся правди заради слави.
Сьогодні, у день його 135-річчя, ми згадуємо про нього не як про далекого діяча минулого, а як про живу постать, яка через свої картини продовжує говорити з нами. Його творчість — нагадування про силу коріння, про гідність людини праці, про красу буденного.
Нехай Федір Коновалюк і надалі надихає молодих митців повертатися до джерел, шукати глибину в простому і не забувати, хто ми є.
Пропонуємо вашій увазі перегланути картини Федора Зотиковича, які зберігаються в Мурованокуриловецькому краєзнавчому музеї.
КЗ “Мурованокуриловецький краєзнавчий
музей імені Федора Коновалюка”
