І ще трохи про сказ
“Невже нічим не можна допомогти людині, хворій на сказ?” На жаль, вже ні! Лише симптоматично полегшити її стан. Саме тому так важливо:
- Уникати чужих тварин
- Максимально швидко розпочати постконтактну (екстрену) вакцинацію від сказу
Спостерігати за твариною, як дуже часто радять самі лікарі, або ж чекати проявів хвороби у людини не слід, оскільки ніколи не відомо, скільки часу буде потрібно вірусу, щоб дістатись мозку конкретної людини та вбити її: 5 днів чи рік.
Курс екстреної вакцинації проходить за схемою 0-3-7-14-28 день. Перервати курс щеплень можна лише у випадку, якщо тварина, що вкусила вас, була під наглядом щонайменше протягом 10 днів і вона повністю здорова - і це обов’язково засвідчено ветеринаром.
У ряді випадків необхідне введення як вакцини, так і імуноглобуліну. Це:
- широкі укуси (більше 5см);
- глибокі укуси (що дістають до м’язів);
- будь-який укус, нанесений дикою твариною;
- безпосередній контакт з кажанами;
- будь-який укус або ослинення пошкодженої шкіри наступних ділянок: голова, шия, руки, промежина;
- ослинення слизових оболонок навіть без їх ушкодження.
Імуноглобулін без вакцини не вводиться ніколи!
У разі відмови медичного працівника ввести вакцину проти сказу вас мають зареєструвати в журналі тих, хто звернувся за медичною допомогою, та надати довідку, що вам відмовлено в антирабічній вакцинації. Далі ви можете йти до директора медзакладу, звертатися до НСЗУ… та найважливіше - знайти вакцину та розпочати курс щеплень.
Бережіть себе та вчасно вакцинуйтесь!
З Національного порталу з імунізації.
