Сільгоспвиробництво Вінниччини 2024: як аграрії подолали труднощі та що зміниться у 2025
У 2024 році аграрії Вінниччини стикнулися з низкою викликів: брак кадрів, засуха та ризики, пов'язані з війною. Через це валовий збір зернових у регіоні зменшився на 18%, порівняно з попереднім роком, досягнувши 4,2 мільйона тонн. Попри це, аграрії адаптуються до нових умов, шукаючи можливості для оптимізації виробництва.
Про це Суспільному розповів директор департаменту агропромислового розвитку області Олег Сидоров.
Попри зменшення врожайності, аграрії шукають нові можливості для ведення господарства та підтримки продовольчої безпеки, розповів Сидоров. За його словами, площі під озимі культури залишаються на рівні минулого року, а кількість технічних культур збільшилася.
За підсумками року Вінниччина входить до трійки лідерів серед регіонів України за обсягами виробництва валової сільськогосподарської продукції.
"За оперативною інформацією, наразі ми виходимо на загальний вал у 4,2 мільйона тонн зернових. Плануємо отримати 460 тисяч тонн цукрової сировини, як і в попередньому році", – повідомив Сидоров.
Попри проблему з кадрами та засуху, аграрії вже заклали частину території під посів озимих культур. Озимий клин для нового урожаю в регіоні закладений на рівні минулого року – 1,6 мільйона гектарів.
Як аграрії адаптуються до нових умов
Агрофірма "Ольгопіль" за підсумками 2024 року зібрала майже 20 тисяч тонн зернових — на 15-20% менше, ніж торік. Внаслідок засухи кукурудза дала лише 59 центнерів з гектара, в той час, як минулого року показник становив до 100 центнерів.
"Озима пшениця — 63 ц/га (це менше, ніж зазвичай), озимий ячмінь — 64 ц/га, горох — 40 ц/га, ріпак — 37,8 ц/га. Якщо говорити про урожай кукурудзи, цукрового буряку та соняшнику, то він значно відрізняється від того, до чого ми звикли. Кукурудза дала 59 центнерів з гектара, хоча ми зазвичай отримуємо 8-10 тонн. Цукровий буряк — 445 ц/га, раніше ми не отримували менше 500. Соняшник — 25 центнерів з гектара", — розповів керівник АФ "Ольгопіль" Павло Каленич.
Втім, завдяки підвищеним цінам на пшеницю та інші культури економічні показники підприємства залишилися на прийнятному рівні.
За словами Каленича, складнощі із кадрами також стали значним викликом: частина працівників агрофірм пішли на фронт, тому залишилася необхідність перепідготовки робітників.
"2024 рік був непростим. Погодні умови були важкими — практично з червня не було опадів. Ми перебуваємо на крайньому півдні Вінниччини, і це створює серйозні погодні виклики. Крім того, війна та проблеми з кадрами також ускладнюють ситуацію. Але ми знаходимо можливості: сьогодні всі водії перекваліфіковані, щоб працювати й на тракторі, і на комбайні. Хлопці воюють на передовій, а ми маємо забезпечувати продовольчу безпеку", — додав Каленич.
Сільгосппідприємство у Мурованокуриловецькій громаді
У Мурованокуриловецькій громаді сільгосппідприємство "Велес Віта", яке має в обробітку понад 3,5 тис. гектарів землі, також зіткнулося з тим, що майже 90% зібраного збіжжя спрямовують на корм для тварин. За словами керівника фермерського господарства Петра Струсевича, в господарстві утримують 7850 голів великої рогатої худоби, майже третина – дійне стадо.
"В нас обіг бюджету господарства 88% йде у тваринництво. Ми сіємо багаторічні трави. Кукурудза, пшениця, буряк — навіть заради того, що ми з заводу забираємо жом", — розповів аграрій.
Урожай кукурудзи на господарстві зменшився на 75%, порівняно з минулим роком. Якщо торік з кожного гектара збирали 100-120 центнерів, то цього року — 40 центнерів. Через це вся кукурудза була використана на силос.
"Зараз закуповуємо кукурудзу в інших районах і областях, бо нам треба 10 тонн кукурудзи на день для годівлі худоби. Пшеницю зібрали 60 центнерів з гектара, ріпак — 40 центнерів, а буряк — лише 420 центнерів (торік було 600). Це погано, адже не було опадів, і все просто висихало і пропадало на корінні", — сказав Петро Струсевич.
Попри труднощі, підприємство відкрило нові ферми для утримання великої рогатої худоби, що позитивно вплинуло на його економічну стабільність, додав Струсевич.
"У середньому, корови дають 15-20 літрів молока. Наша робота полягає в тому, щоб підкласти апарат для доїння — все автоматизовано. Одна корова доїться за 5-7 хвилин, після чого апарат автоматично відпадає. За день ми доїмо понад 630 корів за одне доїння, і це протягом 5 годин. У нас триразове доїння за добу: рано, вдень і ввечері. Для цього ми працюємо вдвох", — розповіла операторка доїння Юлія Машталер.
На підприємстві щодня надоюють 80 тонн молока, повідомив Петро Струсевич. Ціни на молоко цього року значно зросли, особливо з вересня, і наразі за літр молока з ПДВ підприємство отримує 25 гривень. Щорічно кожна корова дає близько 10 тисяч літрів молока.
Тваринництво – це надзвичайно важка праця, пояснив Струсевич. За його словами, не кожен готовий працювати на фермі, оскільки робота тут вимагає постійної відданості та безперервної праці 24/7. Всі корми для тварин фермери заготовляють самостійно, що також додає навантаження на персонал.
Прогнози на 2025 рік
За словами аграріїв, у наступному році вони сподіваються на покращення ситуації. Погіршення погодних умов не відбулося на значних площах, а у регіоні вже фіксуються запаси вологи, які можуть поліпшити перспективи врожаю наступного року. Вже зараз агрофірми готуються до весняних польових робіт, плануючи закладати нові площі під озимі культури.
Із сайту СУСПІЛЬНЕ ВІННИЦЯ
