МАЄМО ПАМ’ЯТАТИ НАВІКИ!
Маємо пам’ятати…
Пам’ятати ціну кожного нового дня, за яку заплатили своїм життям вірні сини і доньки України. Виборюючи свободу і незалежність нашої України, вони йдуть у вічність Героями. Герої не вмирають, якщо жива пам’ять про них. Тож маємо її зберегти і передати нашим дітям та внукам!
23 серпня 2024 року минає перша річниця загибелі нашого земляка, жителя села Галайківці РОКОМАНА ОЛЕКСІЯ ВАЛЕРІЙОВИЧА.
Олексій народився 23 березня 1991 року в селі Галайківці Мурованокуриловецького району Вінницької області.
У 1998 році вступив до першого класу середньої загальноосвітньої школи с. Галайківці.
2006-2009роки - навчався в Київському професійному ліцеї транспорту, де здобув професію електрогазозварник, рихтувальник кузовів. Своє навчання завжди поєднував з працею.
26 жовтня 2009 року - призваний на військову строкову службу.
Після проходження служби працював на будівництві. Будувати, а не воювати, було його призначення у житті.
Користувався авторитетом, був взірцевим на роботі. Мав багато друзів, був щирим та безкорисливим, ніколи не відмовляв у допомозі, тому мав багато друзів. Воїн любив життя, любив своє рідне село. Рашистська війна перекреслила усі плани і мрії. Чоловік не встиг збудувати власний дім і створити сім’ю. Не судилося…
28.07.2022 року був мобілізований Шевченківським РТЦК СП м. Киів. Був навідником кулеметного відділення 2-го кулеметного взводу 3-ої стрілецької роти військової частини А4049.
Був двічі поранений, але завжди повертався у стрій.
Загинув під час виконання бойового завдання 23.08.2023 поблизу села Терни Донецької області.
Похований 27.08.2023 на кладовищі в с. Галайківці Могилів-Подільського району Вінницької області.
Селищний голова Галина Цибульська, селищна рада, жителі територіальної громади висловлюють щирі співчуття матері Ганні Володимирівні, сестрам, всій родині, друзям, знайомим, побратимам загиблого Олексія.
Вічна пам’ять і слава нашому ГЕРОЮ, низький уклін за захист України та всіх нас!
Селищна рада
