Основні вимоги пожежної безпеки під час перебування в лісових масивах
У період високої пожежної небезпеки виникає найбільша кількість лісових пожеж, які в окремих випадках набувають масштабів надзвичайних ситуацій, що потребує залучення значних сил і засобів ДСНС для їх ліквідації, у тому числі додаткового залучення сил з інших регіонів.
Пожежна безпека в лісах формується під впливом антропогенних факторів та клімату. Це насамперед необережне поводження з вогнем людей під час перебування у лісі, спалювання стерні та пожнивних залишків на сільгоспугіддях, удари блискавки, суха погода та високий температурний фон.
Відповідно до Правил пожежної безпеки, які є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) і громадянами, що з будь-яких причин перебувають у лісі, протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:
– розведення багать у лісі (крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях);
– заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;
– відвідування населення хвойних насаджень при 5-му класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;
– палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки;
– залишати у непередбачених для цього місцях лісу просочене бензином, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я тощо;
– заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна;
– експлуатувати машини та інші механізми з несправною паливною та іскрогасною системою;
– палити або користуватися відкритим вогнем під час проведення робіт з паливно-мастильними матеріалами (переливання пального, заправлення двигунів тощо);
– використовувати на полюванні пижі, виготовлені з горючих або здатних тліти матеріалів.
На території лісового фонду багаття розкладати дозволяється на спеціально обладнаних ділянках зон і місць відпочинку. Перш ніж розкласти вогонь на галявині, у визначному для цього місці знімають дернину і відносять її в бік. На галявині виривають суху траву. Якщо ґрунт торф’янистий, то розводити багаття категорично забороняється, бо це може призвести до підземної пожежі. Коли потреба у вогні зникає, його гасять, заливаючи водою або закидаючи землею, а дернину кладуть на місце.
За випалювання сухої трави відтепер відповідатимуть окремо власники й орендарі земельних ділянок. Це одне з положень закону (№3526), який цього року підтримала Верховна Рада.
Цей закон посилює захист лісів і природних екосистем, у тому числі від пожеж на землях лісового і водного фонду, торфовищах й на землях інших категорій та посилює відповідальність у цій сфері.
-Закон забороняє знищувати або пошкоджувати рослинність, випалювати суху рослинність або її залишки на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах.
-Надає повноваження органам Національної поліції розглядати справи про порушення правил пожежної безпеки в лісах і під час сільськогосподарських робіт.
-Розширює коло відповідальних, які підпадатимуть під протоколи про адміністративні правопорушення у цій сфері.
-Покладає обов’язки щодо запобігання випалюванню сухої рослинності й відповідальність за порушення правил пожежної безпеки у тому числі й на власників й орендарів територій та об’єктів.
Пам’ятайте, що несанкціоноване випалювання сухої рослинності – злочин, за який законодавством України передбачена відповідальність!
Згідно зі ст. 77 та 77(1) Кодексу України про адміністративні правопорушення, за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим небезпечним способом передбачено стягнення штрафів.
