Рівно 2 роки тому 24 лютого 2022 року життя кожного українця змінилось назавжди
Два роки триває протистояння України повномасштабному вторгненню Росії, яке розпочалося 24 лютого 2022. Основні бойові дії продовжуються на Сході та Півдні України. Найзапекліші бої точилися за Соледар, Бахмут, Мар'їнку, Авдіївку. Щоденно російська армія обстрілює житлові будинки, школи, лікарні, знищує цивільну інфраструктуру. Серед найкривавіших атак другого року великої війни — обстріл росіянами багатоповерхівок у Дніпрі, Умані, ринку у Костянтинівці, села Гроза у Харківській області, кафе у Краматорську. 6 червня російська окупаційна армія підірвала Каховську гідроелектростанцію в Херсонській області, спричинивши масштабну техногенну катастрофу.
Очікуваний контрнаступ ЗСУ не приніс результату, проте українська армія змогла знищити третину Чорноморського флоту рф. У лютому 2024 було прийнято рішення про перезавантаження військового керівництва. Зокрема, новим головнокомандувачем ЗСУ замість Влерія Залужного став Олександр Сирський.
В очах світу рф дедалі більше перетворюється на державу-вигнанку. 19 січня Європарламент ухвалив резолюцію про створення спеціального трибуналу для вищого керівництва рф та білорусі через збройну агресію проти України. 17 березня 2023 року МКС видав ордер на арешт Володимира Путіна. Посилюються антиросійські санкції.
Голос України все потужніше звучить на міжнародній арені: 14 грудня 2023 року Європейська рада погодила рішення про початок переговорів про вступ до ЄС. Країни Заходу продовжують допомагати Україні: надають зброю та фінанси, навчають українських військових. Були підписані двостроронні договори про гарантії безпеки із Великою Британією, Німечиною та Францією. Також світ працює над Формулою миру, яку запропонував президент Володимир Зеленський.
Війна росії проти України докорінно змінила життя українців. Чоловіки і жінки стали на захист рідної землі, щоб дати відсіч агресору. Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну принесло кровопролиття та перекреслило мрії багатьох молодих українців. За право жити, бути українцями, за майбутнє України віддають життя кращі сини і доньки нашої держави. Ми не здамося, бо ми на своїй землі, ми витримаємо, хоча багато безневинних жертв, ми сильні духом, нас не зламати рашистській навалі.
Весь світ побачив, що Україна - це не та країна, яка може просто впасти. У нас дуже чудові слова є в гімні: "Душу й тіло ми положим за нашу свободу". Ці слова розуміє кожен українець. Ці слова відповідають дійсності - ми готові віддати своє життя, аби наші діти жили у вільній незалежній державі, щоб тут не було жодного "русского міра"....
Українські воїни, волонтери, цивільні вражають своєю людяністю, гідністю, жертовністю. Йде війна, в якій щодня гинуть воїни, цивільні, проливається кров, розлучені родини, зламані життя. Щоразу чорна звістка з фронту змушує оплакувати болючу втрату, вже плачуть не очі, вже плачуть серця матерів, батьків, дітей, коханих, друзів, побратимів.
Захисники України сьогодні – це герої, які щодня свободу, наше віддають своє життя і здоров’я за нас усіх, нашу майбутнє. Майже в кожній родині є свої захисники, своя пам’ять, свої символи опору, свій привід для гордості і, на жаль, гіркої скорботи. Пам’ятати, знати і берегти імена, хоробрі, красиві й світлі обличчя, життєві історії захисників, які загинули за Україну — наш священний та громадянський обов’язок.
Слава ГЕРОЯМ!
Слава Україні!
