Бактеріальний опік плодових
Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslow et. al.), включений до Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні. Збудник уражує близько 170 видів рослин. Найбільшої шкоди завдає рослинам родини розоцвітих – яблуні, груші, айві. З декоративних та дикорослих збудник уражує глід, піроканту, горобину, китайську айву, спірею, троянду.
Виділяють три критичні періоди появи хвороби:
- ранньовесняний (період розпускання бруньок і цвітіння);
- літній (період інтенсивного росту дерев);
- осінній (період посиленого сокоруху).
Хвороба розпочинає свій розвиток з раптового в’янення та всихання окремих квіток, а згодом і всього суцвіття. При цьому на квітконіжках з’являються краплини ексудату спочатку прозорі або молочно-білого кольору, які потім темніють. Поява ексудату спостерігається і на інших уражених органах. Цей симптом характерний лише для Erwinia amylovora і не є властивий іншим захворюванням.
Крім суцвіть до бактеріального опіку найбільш чутливі зелені пагони, особливо ті, що розвинулись із сплячих бруньок. Кора та листки на уражених пагонах, змінюють колір, верхівка ураженого пагону звисає, набуваючи характерної гачкоподібної форми.
Внаслідок розвитку хвороби відбувається утворення виразок на корі багаторічних гілок та стовбурах, що може бути причиною відмирання скелетних гілок і навіть всієї крони дерева. Виразки на гілках є основним місцем збереження патогену в зимовий період і джерелом його поширення під час наступного сезону вегетації.
Захворювання бактеріальним опіком призводить до різкого зниження урожайності і якості плодів, сильного ослаблення уражених дерев, що погіршує їх стійкість до несприятливих умов, та може призвести до загибелі дерев на протязі одного вегетаційного періоду.
Найсприятливішими умовами для розвитку бактеріального опіку плодових є відносна вологість 80% та температура повітря 18-29 °С. Влітку, у зв’язку з потеплінням, розвиток захворювання уповільнюється.
Поширення збудника проходить за допомогою комах-запилювачів (бджоли, оси, джмелі), мух, попелиць та інших комах. На більш далекі відстані збудника переносять птахи. Дощ та вітер також сприяють перенесенню збудника на нові території. Передається збудник з садивним матеріалом та прищепами. Вірогідність ураження зростає при недотриманні правил дезінфекції під час обрізки дерев.
Фітосанітарні заходи при виявленні бактеріального опіку плодових:
- При виявленні опіку плодових накладається карантинний режим та вживаються заходи з локалізації та ліквідації вогнища згідно існуючих методик. Забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу із заражених районів країн, де зареєстровано захворювання.
- Дезінфекція садових інструментів 10%-м розчином мідного купоросу, 70%-м метиловим спиртом або 10%-м розчином гіпохлориту натрію (NaOCl) та дезінфекція зрізів 1%-м розчином мідного купоросу й обмазування їх садовим варом або емульсійною фарбою.
- Викорчовування і спалювання рослин у насадженнях, де всихання дерев сягає понад 30%. Якщо зараження бактеріальним опіком незначне, допускається видалення окремих уражених гілок (під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20–40 см нижче видимої межі ураження). Обов’язкова дезінфекція садових інструментів, що описано вище.
- Видалення дикорослих рослин-господарів, особливо глоду і кизильнику, що ростуть на відстані ближче 500 м до саду.
- Обмеження кількості поливів у заражених садах. Інтервали між поливами повинні бути якомога більшими, а поверхня ґрунту залишатися сухою, особливо в періоди найбільшого ризику зараження. Кращим методом поливу є крапельне зрошення.
- Проводити боротьбу з комахами-переносниками обробляючи сад інсектицидами на початку розпускання бруньок, перед цвітінням і відразу після нього, а також після збирання врожаю. Сучасні фунгіциди, крім мідьвмісних, не впливають на збудника бактеріального опіку плодових. Під час загрози поширення бактеріозу в насадженнях обробки мідьвмісними препаратами проводять, починаючи з фенофази зелений конус до закінчення активного росту однорічних пагонів з інтервалом 10–14 днів.
- При закладанні нових садів слід обирати стійкі сорти.
У разі виявлення бактеріального опіку плодових, повідомляйте Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області за адресою: пр. Незалежності,126, м. Могилів – Подільський.
Провідний спеціаліст – державний фітосанітарний інспектор відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області – Вербська А.П.
