Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни
Шановні Мурованокурилівчани!
20 лютого ми вшановуємо подвиг учасників Революції гідності та увічнюємо пам’ять Героїв Небесної Сотні.
Саме в ці дні, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею».
Вони були звичайними людьми – науковцями, програмістами, митцями, студентами, вчителями, підприємцями… І всі вони віддали найдорожче – життя, аби ми могли жити у новій, вільній та демократичній державі.
Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості, які ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним.
Події Революції Гідності засвідчили: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет.
На столичному Майдані не було бідних чи багатих, сильних чи слабких, як не було і немає Сходу чи Заходу… Їх об’єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
Сьогодні, в умовах війни, маємо частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи.
У цей день ми маємо віддати шану тим, хто “положив серце й душу за нашу свободу”. А ще – вшанувати тих батьків, які ніколи не дочекаються сина, ту дружину, яка ніколи більше не зможе обійняти свого чоловіка, ту дитину, яка вже ніколи не побачить батьківської посмішки. Їм доводиться жити з цим болем щодня.
Все, що ми можемо зараз – зробити так, щоби жертовність цих українців не була даремною. Сьогодні кількість загиблих вже вимірюється тисячами. І кінця, поки що, цьому не видно. Тому у ці дні варто також згадати про всіх, хто віддав своє життя за територіальну цілісність країни впродовж останніх років. І згадувати надалі, завжди, хоча б для того, аби не допустити чогось подібного в майбутньому, бо сили реваншу знову піднімають голову.
Ми всі у боргу перед Небесною Сотнею. І ніякі державні нагороди, грошові виплати та матеріальні допомоги не замінять для сімей загиблих найдорожчих людей, які ціною життя заплатили за свободу та незалежність України.
Тож схилімо голови перед Героями. І нехай найкращим пам’ятником для них стане мирне та заможне життя, нова Україна, про яку вони мріяли і яку ми з вами обов’язково побудуємо.
Слава Україні!
Слава її Героям!
З повагою,
Селищний голова Галина ЦИБУЛЬСЬКА
