МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКА СЕЛИЩНА РАДА
Вінницька область, Могилів-Подільський район

Як продовжити соціалізацію дитини з набутою інвалідністю?

Дата: 21.12.2022 12:25
Кількість переглядів: 54

Фото без опису

Після проживання травматичних подій, які призвели до отримання дитиною статусу «дитина з інвалідністю», найважливішою річчю для неї є навчитися знову жити звичайним життям дитини.

Для цього необхідно сфокусуватися на двох аспектах:

→ навичках взаємодії з іншими особами та

→ навичках самообслуговування.

Зазвичай соціалізація дитини після травми відбувається природно, в залежності від поступового зменшення фізичної загрози для її життя та покращення медичної ситуації та здоров’я.

Так, наприклад, дитина, яка після травми та оперативного втручання перебуває в стаціонарі, буде, можливо, спочатку бачити когось зі своїх родичів (маму, бабусю…), надалі її можуть відвідати інші родичі; також вона може почати більше взаємодіяти з персоналом стаціонару та іншими дітьми-пацієнтами. Надалі дитина, ймовірно, буде виписана «додому», де вона проживатиме постійно чи тимчасово, і почне налагоджувати, пристосовуватися до своїх рутин у своєму, можливо, «новому» статусі.

Дитина вдома зазвичай має багато можливостей до практикування соціальних навичок, наприклад при візитах когось додому чи відвідуванні дитячого майданчику, та самостійності, наприклад при самообслуговуванні. Близьким родичам у цей час важливо бути поруч, підтримувати, спостерігати, запитувати, пояснювати, обережно пропонувати, аналізувати.

Зрештою, успішне повернення до життя у новому статусі дитини з інвалідністю можна назвати «нормалізацією її життя». Нормалізація життя – це не коли дитина стане «типовою, нормальною» (бо при інвалідності це інколи є неможливим), а коли її життя буде максимально наближене до способу життя, притаманного дитині без інвалідності цього ж віку.

Тому батькам важливо розмірковувати, нагадувати собі, що існує в житті типової дитини такого ж віку в плані навичок самообслуговування та соціалізації, та у міру можливості, краще разом з фахівцями пробувати впровадити ці діяльності в рутини дитини з інвалідністю.

Зазвичай, наприклад, у віці 2-3-х років ми мали би думати про місце соціалізації дитини у державному чи приватному закладі, або на базі неурядового сектору:

→ заклад освіти (садок, школа, навчально-реабілітаційний центр тощо),

→ соціального захисту (послуга денного догляду для дітей),

→ розвиткові гуртки або секції.

У віці 6–7 років важливо забезпечити дитині доступ до навчання через різні доступні варіанти освітніх установ в залежності від потреб та можливостей дитини. Скористатися такими можливостями соціалізації та навчання в громаді можна зазвичай за умови ініціативи батьків або опікунів.

NB! Якщо дитина отримала статус «дитина з інвалідністю», скористайтеся послугами найближчого інклюзивно-ресурсного центру для того, щоб мати змогу разом із фахівцями обстежити дитину та обгрунтовано обрати форму та відповідний заклад освіти, створити там інклюзивне середовище та найкращі умови для дитини.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних