Минає час - не минає біль втрати…
8 жовтня минає перша річниця з дня загибелі нашого земляка, молодого захисника України АНТОНЮКА МАКСИМА ЮРІЙОВИЧА
Річниця гіркої розпачі, вічного жалю і світлої пам'яті…
Максим народився 5 березня 2003 року в м. Київ.
2009-2020 роки - навчався в школах м. Київ, сіл Дружба, Рівне.
В 9 років, втративши матір, хлопець з раннього дитинства був самостійним, працьовитим. Кожен, хто його знав, відзначав його життєрадісність, комунікабельність, добродушність.
З 2020 року вступив на навчання у Київський коледж зв’язку, де отримав спеціальність “Менеджмент в сфері інфокомунікацій”.
26.05.2021 призваний на службу в Збройні Сили України, яку проходив в саперно-інженерних військах сапером 2-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1-го батальйону оперативного призначення в/ч 3029 НГУ.
Солдат Максим Антонюк помер 08.10.2023 в Запорізькій обласній клінічній лікарні внаслідок важких поранень, які отримав поблизу села Одарівка Запорізької області під час практичних занять по знищенню (підриву) пошкоджених боєприпасів (протитанкової керованої ракети) внаслідок детонування боєприпасів.
Похований 15.10.2023 на кладовищі в селі Рівне Могилів-Подільського району Вінницької області.
Селищний голова Галина Цибульська, селищна рада, мешканці Рівненського старостинського округу, всієї селищної територіальної громади вкотре висловлюють співчуття батьку Юрію Васильовичу, всій родині Захисника.
Тепер він назавжди в небесному строю…
Життя людини є безцінним, душа – безсмертна, а пам’ять про Героя – ВІЧНА!
Слава Герою!
СЕЛИЩНА РАДА
