КОВАЛЬ РОМАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Народився 19 грудня 1996 року в селі Долиняни Мурованокуриловецького району Вінницької області.
В 2011році закінчив Долинянську середню загальноосвітню школу І-ІІ ступенів.
В 2015 році закінчив Барський коледж транспорту та будівництва Національного транспортного університету за спеціальністю “експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних і дорожніх машин і обладнання” і здобув кваліфікацію “технік-механік”.
17.11.2015 - 17.11.2018 - проходив службу в ЗСУ в Державній прикордонній службі України.
17.12.2018 - 28.05.2019 - працював слюсарем-ремонтником 3-го розряду у ПАТ “Завод залізобетонних конструкцій”.
02.09.2019 - 29.11.2019 – працював комплектувальником товарів у ТОВ “Вітамінки плюс”.
13.10.2020 - 18.11.2020 - працював вантажником у ТОВ “Новус Україна”.
28.02.2022 призваний по мобілізації Голосіївським РТЦК та СП м. Києва.
Народився у великій і дружній родині Олександра та Галини Коваль, де крім нього росли дві сестри Анна і Поліна.
"Шо то за Роман, де не посієш, там вродиться!" - говорила про нього його бабка Марія.
Завжди веселий і компанійський, легко заводив знайомства та друзів, що лишалися з ним упродовж його життя. Шибайголова в дитинстві, він виріс бунтарем і романтиком. Своє перше і єдине кохання, Єлену, зустрів ще в 5 років і проніс його через усе своє життя.
Музика та гітара - його стихія. Перших акордів навчила мама, а далі вчився самостійно. Писав вірші та пісні. Жоден творчий захід не обходився без його пісень. Його допитливий розум потребував нового і незвичного ще з дитинства. Рутина буденного життя не задовольняла його потреб.
Він жив, як горів, і не хотів плисти за течією. Мав надзвичайну жагу до пізнання - дуже любив подорожувати, бував у археологічних та спелеологічних експедиціях.
24 лютого 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення і засипала ракетами столицю, Роман, оцінивши всю серйозність ситуації, одразу ж евакуював старшу сестру Анну з маленькою донечкою у безпечне місце. Він не міг залишатися осторонь, тому повернувся у Київ. Спочатку допомагав організовувати захисні позиції, а потім у лавах ЗСУ став на захист держави.
16.03.2022. о 06.00 годині ранку в селі Захарівка Вишгородського району Київської області, виконуючи у складі підрозділу бойове завдання, старший сержант, сапер Роман Коваль отримав перше тяжке вогнепально-осколкове та кульове поранення.
Потім довге лікування та реабілітація, лікарі рекомендували повернутися до цивільного життя.
Але його загострене почуття справедливості не дало йому стояти остронь. Роман вирішив, що повинен продовжити захищати державу поруч із побратимами, тому продовжив службу у лавах ЗСУ. Заради України і нашої свободи брав участь у найзапекліших боях за Херсон, Соледар, Бахмут, Авдіївку. І на злеті свого молодого життя із пекла війни пішов просто до Раю. Тож вічна слава Герою. Хай вічно живе у наших серцях.
Загинув 18.07.2024 внаслідок ДТП в м. Київ.
Похований 21.07.2024 на кладовищі в селі Долиняни Могилів-Подільського району Вінницької області.
