СОЛОНЧУК ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
Народився 2 лютого 1978 року в с. Роздолівка Мурованокуриловецького району Вінницької області.
1984 - 1993 роки – навчався в Мурованокуриловецькій загальноосвітній школі №1.
По закінченню школи навчався в Вінницькому вищому ПТУ №5
20.05.1997 - 01.11.2001 – працював завідуючим клубом с. Роздолівка.
05.10.2001 - 07.05.2002 – працював слюсарем-складальником ТОВ “АНОД”, смт Муровані Курилівці Вінницької області.
Протягом 2012-2013 років працював робітником ФГ “Олімп”.
В 17 років втративши батька, а через 3 роки і матір, Володимир замінив брату Олексію батьків, постійно турбувався і підтримував його та брата Олександра.
Значну частину свого трудового життя присвятив справі будівництва. Маючи “золоті руки”, будував, ремонтував будівлі, виконував оздоблювальні роботи в будинках односельчан, а згодом працював на різних забудовах міста Київ та АРК.
“Володя був неймовірно доброю та світлою людиною, хорошим другом, скромним, уважним, спокійним, але веселим та товариським. Він цікавився технікою, музикою, гарно малював. Мав багато друзів. Ми багато чого обговорювали - стосунки, кінофільми, мототехніку, він ніколи не говорив про людей погано. Коли приїжджав додому у короткі відпустки після важкої роботи на будівництві, любив відпочивати з друзями на березі річки Дністер та рибалити. Також готував дуже смачні страви… Війна забирає найкращих. І це те, чого ми ніколи не зможемо пробачити росіянам навіть за сотні років. Нам бракуватиме тебе, друже! Дякуємо за твій подвиг!”, - поділилися спогадами його друзі дитинства Віктор Покалюк та Андріан Савчук.
Володимир дуже любив свою сім’ю, кохану дружину. Понад усе він хотів бачити, як ростуть його сини Максим та Владислав у вільній і незалежній Україні. Був гарною людиною, турботливим батьком та люблячим чоловіком. Мав багато планів, ідей і мрій, він так багато хотів ще зробити в цьому житті... Не встиг... бо клята війна забрала його.
Мобілізований Мурованокуриловецьким РТЦК та СП Вінницької області 23.05.2023 року.
Служив кулеметником 2-го стрілецького відділення 3-го стрілкового взводу 3-ої стрілкової роти, солдат.
Нагороджений нагрудним знаком “Ветеран війни”.
Загинув 24.01.2024 року при виконанні бойового завдання біля села Табаївка Куп’янського району Харківської області.
Без чоловіка залишилась дружина Алла Миколаївна, без батька – сини Максим та Владислав, без брата – брати Олексій та Олександр.
Похований на кладовищі в селі Роздолівка Могилів-Подільського району Вінницької області.
