АНДРУЩАК РУСЛАН ВАСИЛЬОВИЧ
Народився 1 серпня 1979 року в с. Конищів Мурованокуриловецького району Вінницької області.
З 1986 по 1995 роки навчався в Конищівській школі.
З 1996 по 1998 роки навчався в Михайловецькому ПТУ-36 на пасічника та водія автомобіля.
В 1998 році вступив до Барського ПТУ-8, де навчався на столяра-тесляра, під час навчання, 14 грудня 1998 року був призваний на строкову службу, де отримав військове звання старший сержант.
З 2002 по 2005 роки працював в колгоспі різноробочим.
З 2006 по 2008 роки був прийнятий на посаду сезонного кочегара в Конищівську ЗСШ.
З 2009 по 2011 роки працював комірником в ТОВ “Агрофірма Рубанський”.
З 2015 року працював кочегаром в Конищівському ліцеї.
24 грудня 2022 року був призваний до лав Збройних сил України, не зважаючи на стан здоров’я був вірний військовій присязі, яку прийняв ще 24.01.1999 року в м. Десна. Пройшовши навчання за кордоном, служив головним сержантом- командиром міномета мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону в частині А-4722.
Любив своє село і безкорисно робив багато справ для громади, де б не приходилось працювати Руслану Васильовичу, він трудився відповідально, добросовісно, самовіддано.
Руслан Васильович любив життя, любив дітей, свою роботу, усім робив тільки добро.
Загинув 13 липня 2023 року в ході бойового завдання в результаті артилерійського обстрілу противником, отримав вогнепальні поранення несумісні з життям поблизу села Лобкове Василівського району Запорізької області.
Без батька залишились три доньки: Руслана, Анастасія та Роксолана, без чоловіка дружина Ірина, без сина мати Надія, без брата - брати Віктор, Василь, Андрій.
Руслан був взірцевим у всьому - в сім'ї, роботі, дружбі, на полі бою.
Людина з кришталево чистою совістю та загостреним почуттям відповідальності.
Похований на кладовищі в с. Конищів Могилів-Подільського району Вінницької області.
