Пам`яті нашого земляка, захисника України НОВІЦКАСА ВОЛОДИМИРА ОЛЕКСІЙОВИЧА
15 жовтня минає рік від трагічної загибелі нашого молодого 25-річного Героя, рік, коли перестало битися серце мужнього сина українського народу НОВІЦКАСА ВОЛОДИМИРА ОЛЕКСІЙОВИЧА
Ціна Перемоги України неймовірно висока і занадто важка. За свободу гинуть найкращі, віддаючи за неї найдорожче – своє життя. Щоразу думаємо: “Скільки ще? Скільки сліз та горя ще витримає наша українська земля? Скільки Героїв не повернуться живими додому?”.
І наш обовʼязок памʼятати, завдяки кому ми ще є і зустрічаємо нові ранки...
Володимир народився 26 липня 1997 року в селі Курашівці Мурованокуриловецького району Вінницької області у багатодітній сільській родині.
Навчався в початковій загальноосвітній школі села Посухів, середній загальноосвітній школі села Курашівці, у НВК “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дитячий садок” села Морозівка, Мурованокуриловецькій санаторній школі-інтернат. Вже в ці роки почав проявляти інтерес до спорту. Приймав участь у різноманітних спортивних змаганнях.
2012-2015 роки - навчався в Барському професійному будівельному ліцеї, отримавши спеціальність “Штукатур. Лицювальник – плиточник. Маляр”.
Мав спортивне звання майстра спорту з кікбоксингу.
Після закінчення ліцею проходив строкову службу у 8-му полку оперативного призначення ім. Івана Богуна Національної Гвардії України Збройних Сил України у м. Калинівка.
За час служби став неодноразовим переможцем на змаганнях різних рівнів серед кікбоксерів, бійців самбо та рукопашного бою.
2019 -2021 роки – працював за кордоном.
У лютому 2022 року вирушив захищати Батьківщину.
Пережив важкі бої за Ірпінь, Бучу, Рубіжне, Сєвєродонецьк.
4 вересня 2022 року одружився. Молодий, енергійний, сповнений мрій та планів на майбутнє, які на превеликий жаль, вже не збудуться…
Загинув 15 жовтня 2022 року, захищаючи Україну від російських агресорів, в результаті стрілецького бою з противником біля смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.
Указом Президента України 81/2023 “Про відзначення державними нагородами України” нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Овдовіла дружина Христина, без сина залишилися батько Олексій Олексійович, мати Віта Миколаївна, без брата – брат Вадим та сестра Ілона.
Похований на кладовищі в селі Морозівка Могилів-Подільського району Вінницької області.
Селищний голова Галина Цибульська, селищна рада, мешканці села Морозівка, всієї селищної територіальної громади вкотре висловлюють співчуття матері, батьку, брату, сестрі, дружині, всій родині загиблого.
Минає рік з того трагічного дня… Проте біль не вщухає, бо кожен воїн-захисник – це син своєї неньки-України. Немає сумніву, що ми переможемо, бо нас захищають славні, відважні, сміливі сини та доньки України.
Що залишив нам Володимир Новіцкас? Нескорене українське серце, незламну віру у добро та Перемогу, надлюдський жертовний подвиг, яскравий орієнтир на життя по совісті, велику гордість за свою рідну землю.
А ще - довічний пекучий біль сім'ї та світлий спомин, який назавжди збережеться у наших серцях…
У день смерті нашого захисника Володимира згадаймо його теплим словом, щирою молитвою, запаленими свічками…
Вічна пам’ять і шана Володимиру Новіцкасу - українському воїну, який власним життям захищав Україну та кожного з нас!
Слава Герою!
Слава Україні!
Селищна рада