Роковини пам`яті з дня загибелі нашого земляка, захисника України ПОЛІЩУКА ВІКТОРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА
10 серпня 2023 року виповнюється рік з дня загибелі нашого земляка, українського Героя ПОЛІЩУКА ВІКТОРА ОЛЕКСАНДРОВАИЧА.
Вже рік пройшов, як ти покинув хату,
Сказав: “Не можу залишатись в стороні…
Не плачте, мої рідні мамо й брате,
Ви ж бачите, країна у вогні!...”
“Герой” – слово, яке здатне змінити долю. У житті кожної людини є свої герої. Ці люди вселяють в наші серця надію та віру. Їх неможливо забути! Мурованокуриловецька селищна територіальна громада також не має права забути жодного свого Героя, імена яких викарбовано кров`ю на серці України!
Сьогодні минає рівно рік, як наша громада втратила одного з своїх Героїв – сповненого сил і мрій про майбутнє, справжнього патріота – Віктора Поліщука.
Віктор народився 27 травня 1981 року в смт Муровані Курилівці Вінницької області.
Після закінчення школи навчався в Михайловецькому професійному аграрному ліцеї, здобувши професію повара.
Війна для нього розпочалась з Майдану у 2013 році, який він пройшов до кінця.
У 2014 році він вирушив в АТО у складі добровольчого батальйону “Донбас”, а згодом - у Бригаді Швидкого Реагування і в ССО.
В БШР він прийшов якраз коли формувалась мінометна батарея. На своїй посаді головного сержанта батареї прикладав всі сили, аби мінометники були найкращими серед 1-го Батальйону Оперативного Призначення БШР НГУ.
У серпні 2014 року добровольчий батальйон "Донбас" потрапив в оточення російськими військовими у м. Іловайськ. Віктор потрапив в полон, де перебував 4 місяці у підвалі Донецького СБУ. В грудні 2014 році був обміняний, а через місяць повернувся в АТО, де потрапив на "Широкинську" операцію. Далі в складі ССО потрапив на операцію “Світлодарська дуга”, а в 2020 році демобілізувався за станом здоров'я.
За свою мужність і відвагу отримав 2 відзнаки Президента України “За участь в антитерористичній операції”, медаль “Батальйон Донбас “За відвагу”, нагрудні знаки “За доблесну службу” та “За службу”.
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну добровільно пішов захищати свою землю.
Загинув 10 серпня 2022 року внаслідок бойового зіткнення (обстрілу з танка) поблизу села Времівка Волноваського району Донецької області.
Залишились мати Надія та брат Юрій.
Похований на кладовищі в смт Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області.
Селищний голова Галина Цибульська, селищна рада, мешканці смт Муровані Курилівці, всієї селищної територіальної громади вкотре висловлюють співчуття матері, брату, всій родині загиблого бійця.
Віктор був людиною відповідальною, стриманою, цілеспрямованою. Він цікавився новими видами озброєння та проявляв високопрофесійні навички володіння сучасною військовою зброєю. Це був сильний, відважний, мужній боєць, який до останнього свого подиху боровся за свободу, мир, за вільну Україну. Світлий спомин про нашого земляка, мужнього оборонця української землі, небесного воїна назавжди залишиться у наших серцях!
Дякуємо матері Надії за виховання гідного Сина України!
Спільною молитвою вшануймо незгасну пам`ять Людини, для якої любов до України була понад усе!
Ми всі повинні усвідомити, якою страшною ціною ми виборюємо зараз своє право на життя, на свою свободу та самостійність! І ми завжди пам`ятатимемо тих, хто загинув за Україну, за наше мирне небо, за те, щоб ми з вами жили незалежно і вільно!
Вічний спочинок та світла пам`ять Віктору!
Слава Україні!
Героям слава!
Селищна рада
