Дитячий будинок сімейного типу!
Право дитини на сім’ю прописане всіма законами. І це не лише законодавча норма, а й закон природи. Тільки в сім’ї дитина пізнає любов, почуває себе щасливою, вчиться будувати власну сім’ю, адже батьки не тільки дають їй життя, а й відповідають за догляд та виховання, передають досвід поколінь, прищеплюють моральні цінності та духовність, задовольняють щоденні потреби. Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але, коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я. В Україні існує чотири форми сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. За їх пріоритетністю перелік такий: усиновлення, опіка (піклування), прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.
Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.
Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною держадміністрацією на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, подання відповідного центру соціальних служб і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення.
Хто може стати батьками-вихователями?
- Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи. Особи, які виявили бажання стати батьками-вихователями, в обов’язковому порядку, повинні пройти навчання, організоване обласними центром соціальних служб, із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою. Слід враховувати, що у випадку, якщо хоча б один з батьків-вихователів не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів на створення ДБСТ, то кандидати не отримають дозволу на створення ДБСТ. А також кандидати не отримають дозволу на створення ДБСТ в разі, якщо
- хоча б один з батьків-вихователів визнано в установленому порядку недієздатним або обмежено дієздатним,
- позбавленим батьківських прав,
- є колишнім опікуном / піклувальником,
- усиновлювачем,
- позбавленим відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків.
Існують також обмеження для кандидатів у батьки-вихователі за віком. Влаштування дітей у ДБСТ розраховано таким чином, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина могла стати повнолітньою. Також на заваді створенню ДБСТ можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних батьків-вихователів (інваліди I і II групи, які, за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на синдром набутого імунодефіциту, відкриту форму туберкульозу, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства). Відповідні вимоги висуваються і до членів родини батьків-вихователів.
Які діти можуть бути влаштовані до дитячого будинку сімейного типу?
- До дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які мають визначений статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. В першу чергу до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом.
Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює місцева служба у справах дітей.
Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:
-
- батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
- які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
- батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду;
- батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;
- батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;
- батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;
- батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується постановою суду;
- батьки яких знаходяться у розшуку органами внутрішніх справ, пов’язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів внутрішніх справ про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;
- у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;
- підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.
Дитина-сирота – це дитина, в якої померли чи загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.
Чи втрачає дитина, яка виховується в дитячому будинку сімейного типу, статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування?
За вихованцями дитячих будинків сімейного типу зберігаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.
Які права та обов’язки батьків-вихователів?
Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток вихованців. Вони є законними представниками вихованців у всіх органах, установах і організаціях, без спеціальних на те повноважень. Батьки-вихователі не можуть використовувати надані їм права всупереч інтересам дитини. Батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя і праці.
Батьки-вихователі в обов’язковому порядку проходять курс підготовки (один раз на два роки), проведення якого забезпечують обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Що таке соціальне супроводження дитячих будинків сімейного типу?
Соціальне супроводження дитячих будинків сімейного типу здійснюється центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування дитячого будинку сімейного типу. Соціальне супроводження дитячого будинку сімейного типу здійснюється постійно.
Для здійснення соціального супроводження за дитячим будинком сімейного типу закріплюється соціальний працівник відповідного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, який пройшов спеціальну підготовку.
За рахунок яких коштів утримуються вихованці дитячого будинку сімейного типу?
Фінансування дитячого будинку сімейного типу відбувається з державного бюджету.
Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.
За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги.
У разі, коли дитині виплачується пенсія, аліменти, стипендія, інші державні допомоги, розмір допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розміром інших виплат.
Суми коштів, що належать вихованцям як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців.
Яке грошове і матеріальне забезпечення отримують батьки-вихователі?
Законодавством передбачено відрахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за непрацюючих батьків-вихователів на суми їх грошового забезпечення.
Відрахування надходять на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, відкриті в установах уповноваженого банку.
Батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу виплачується грошове забезпечення, яке визначено у розмірі 35% від соціальної допомоги на кожну дитину-вихованця, але не більше п’яти прожиткових мінімумів для працездатної особи. При цьому грошове забезпечення може отримувати один із батьків-вихователів або за їх спільною згодою сума грошового забезпечення розподіляється між ними рівними частинами. У разі затвердження нового рівня прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення батьків-вихователів.
Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються батьками-вихователями для задоволення потреб вихованців у наступному році.
Питання захисту житлових прав батьків-вихователів та осіб, які проживають з ними, регулюються угодою.
Хто здійснює контроль за умовами проживання вихованців?
Контроль за умовами проживання вихованців здійснюють органи опіки та піклування і служби у справах дітей.
Раз на рік служба у справах дітей за місцем знаходження дитячого будинку сімейного типу готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей в дитячому будинку сімейного типу на основі інформації, що надається соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром і дільничним інспектором місцевого відділку міліції. Батьки-вихователі обов’язково ознайомлюються зі складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах дітей.
Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.
Вам потрібно підготувати і передати наступні документи:
- заяву про створення дитячого будинку сімейного типу (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);
- копії своїх паспортів;
- довідку про склад сім’ї (форма №3);
- копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);
- довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з Вами (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
- довідку про проходження курсу навчання кандидатів у батьки-вихователі і рекомендацію Центру соціальних щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
- нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на створення дитячого будинку сімейного типу або написану власноруч в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів;
- довідку про доходи сім’ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
- довідку про наявність чи відсутність судимості;
- висновок служби у справах дітей за місцем проживання про можливість створення Вами дитячого будинку сімейного типу.
Перелік документів на дітей, які необхідно мати батькам-вихователям. На кожну дитину орган опіки та піклування зобов’язаний надати батькам-вихователям такі документи:
- рішення органу опіки і піклування про влаштування дитини на виховання та спільне проживання у дитячому будинку сімейного типу;
- свідоцтво про народження дитини;
- довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;
- медичну довідку про стан здоров’я або витяг з історії розвитку дитини;
- довідку (атестат) про освіту або висновок психолого-медико-педагогічної консультації про рівень розвитку дитини;
- документи про батьків або осіб, які їх замінюють (свідоцтво про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей);
- довідку про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;
- опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження;
- пенсійну книжку на дітей, які одержують пенсію, копію ухвали суду про стягнення аліментів.
КЗ «Центр надання соціальних послуг Мурованокуриловецької селищної ради»
