На честь сторіччя бою під Снітковом Мурованокуриловеччина відтворила історичну реконструкцію бою підрозділів армії УНР з більшовиками
Реконструкція бою під Снітковом відбулася 20 січня 2022 року на території Мурованокуриловецької школи-інтернат за участю працівників та волонтерів комунального підприємства «Центр історії Вінниці».
“Українська революція 1917–1921 років стала визначальним етапом українського державотворення. Український народ уперше у новітній історії створив демократичну незалежну державу, утвердив себе як політичну націю. Сьогодні пам’ять про Українську революцію є одним із важливих чинників консолідації суспільства”, - зазначила селищний голова Галина Цибульська.
Наукове дослідження подій 1920 року, проведені науковцями-істориками Анатолієм Гривою, Ігорем Плахатнюком, Віталієм Тучинським та автором книги “Снітків. Історія без акцентів” Володимиром Ревуцьким виявили лінію бойового протистояння “Залізної дивізії УНР” по пануючих рельєфних висотах між річками Лядова та Караєць на шляху між селами Котюжани та Снітків.
Саме по нинішніх лісозахисних насадженнях, що є лініями розділу Котюжанського, Морозівського та Снітківського старостинських округів, протягом 11-13 листопада 1920 року відбулася остання велика битва військ УНР та 4 кінної дивізії Григорія Котовського.
Це була остання спроба захисту Української державності.
Лінія окопів та фортифікаційні позиції артилерії УНР між річками Лядова та Караєць стримувала частину фронту з більшовиками.
11 листопада 1920 року кінний загін сотника УНР Шила чисельністю 17 шабель, використавши ефект несподіванки, наскоком на село Котюжани полонили понад 300 піхотинців Червоної Армії, яких провели під арештом до Сніткова. 12 листопада відбулося кілька локальних боїв між розвідками супротивників та окремими кавалерійськими групами, які передували найкривавішому кавалерійському бою між кіннотою Залізної Дивізії УНР та кіннотою Котовського.
1000 кіннотників з резерву армії УНР намагалася протистояти чисельно втричі більшій кінній армії Григорія Котовського.
Чисельна перевага ворога, недостатність боєзапасу у захисників української державності, сильні морози та ідеологічна одурманеність місцевих жителів призвели до військової поразки у тому бою.
Однак героїзм і відчайдушне прагнення захистити право українців на державність, самопожертва і людяність оборонців заслуговують шанування та вічної пам’яті за загиблими героями, які поклали на вівтар української незалежності свої життя.
Нагадаємо, що “…у 1920 році розпочалась польсько-радянська війна. Найкривавіший і найжорстокіший бій Армії УНР і Котовського у цій війні відбувся під Снітковом 12 листопада 1920 року…За те, що не скорилися, за те, що хотіли бачити Україну незалежною державою, 359 бійців Армії УНР було розстріляно. Вся піхота Української Армії чисельністю до 500 осіб була захоплена в полон. В бою під Котюжанами і Снітковом кавалерійська бригада з 135-ю бригадою розбила і вивела з ладу 4-у й 6-у дивізії і завдала поразки найбільшій кавалерійській частині Окремої кавалерійської дивізії, після якої вона не могла відновитись до самої ліквідації Української Армії
Цей похід частин Армії УНР став останньою спробою українських національно-державних сил збройним шляхом завоювати незалежність України в ході національно-визвольних змагань1917-1921 років. Не судилося…”( із книги В.Ревуцького “Снітків. Історія без акцентів”).
Тетяна Покалюк,
начальник відділу організаційної роботи
та зв’язків з засобами масової інформації селищної ради
