Розробка місцевих планів управління відходами дозволить громадам уникнути сміттєвого колапсу
Щороку Вінницька область виробляє більше 2 711,2 тисяч тонн відходів усіх типів (за підсумками 2019 року): не лише побутових, але й небезпечних, промислових, електрообладнання, відходів упаковки, медичних чи сільського господарства. На переробку потрапляє менше відсотка, решта осідає на полігонах та стихійних сміттєзвалищах. Їх в області – 741, і більшість не відповідає санітарно-екологічним нормам!
Вінниччина першою в Україні затвердила Регіональний план управління відходами до 2030 року відповідно до Методичних рекомендацій Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України. Це дороговказ, на основі якого кожна територіальна громада має сформувати місцевий план дій. Стратегічна ціль – зменшити обсяг захоронення непотребу і поступово скоротити кількість полігонів та сміттєзвалищ до п’ятдесяти восьми, а згодом до шести регіональних полігонів!
Звісно, ресурси у всіх територій різні. І щоб розуміти, які потужності потрібні для сортування й переробки сміття, варто брати до уваги можливості не однієї, а десятка громад. Тому в області планується створити 6 кластерів управління відходами. Наприклад, до південного кластеру увійшли Тульчинська, Шпиківська, Брацлавська, Крижопільська, Городківська, Ладижинська, Піщанська, Вапнярська, Томашпільська, Студенянська та Ямпільська громади.
Вінницька облдержадміністрація та Швейцарсько-український проєкт «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO допомагають їм розробити спільні рішення щодо управління відходами, забезпечивши експертний супровід, консультативну підтримку та співфінансування. Це не перший досвід співпраці громад із DESPRO, і позитивний ефект добре видно на прикладі Тульчинської міської громади.
Партнерство Тульчина і Проєкту DESPRO розпочалося ще у 2011 році. «Нам вдалося рекультивувати старе сміттєзвалище та побудувати сучасний полігон розміром у 3 га для твердих побутових відходів. Його чаша встелена спеціальною плівкою, яка захищає ґрунт від небезпечних стоків, — розповідає Тульчинський міський голова Валерій Весняний. — Полігон має технічну будівлю та власну спецтехніку для ущільнення сміття».
Кілька років тому у громаді провели просвітницьку кампанію з популяризації роздільного збору відходів. Зараз місто має 34 контейнерних майданчиків для роздільного збору сміття. Зібраний пластик пресують, сортують за кольорами і відправляють на перероблення. Місцеве комунальне підприємство отримує додаткових 60-70 тисяч грн на рік. Проте, на переконання міського голови, ціна на вторинну сировину занизька.
Такої ж думки і сусіди з Брацлава. Кажуть, фінансовий зиск не гірше соціальної реклами стимулює сортувати, а доки сміття для перероблення коштує копійки, люди продовжують скидати його насипом. Брацлавські самоврядці не проти відправляти відходи на цивілізований полігон до Тульчина, якщо доцільність такої співпраці буде доведена. Нині ж громада використовує власне звалище – територію площею у 2,6 га.
«Першочергово мусимо вирішити проблему сміттєвих контейнерів. Їх всього 35, а потребуємо 300. Те, що маємо, – морально застаріле. Відповідно до норм один контейнер має забезпечувати потреби двадцяти домогосподарств. Лише тоді можна говорити про якість послуг», – міркує Брацлавський селищний голова Микола Кобринчук.
Якщо громада не здатна вповні завантажити сортувальну лінію або утримувати полігон, варто об’єднуватися із сусідами. Так уже вчинила Городківська територіальна громада.
«Наше «сміттєве питання» вирішуємо у співпраці з Крижопільською громадою, - розповідає перший заступник сільського голови Олександр Третьяков. - Там є сертифікований полігон, тож ми заключили договори з КП «Крижопільблагоустрій» і двічі на тиждень отримуємо послугу з вивезення відходів».
Міжмуніципальне співробітництво можливе й у ситуації Ямпільської та Томашпільської громад. Йдеться про будівництво сортувальної лінії у Клембівці. Місцеві самоврядці поки що оцінюють перспективи та ризики. Найголовніший - недостатність об’ємів сировини. Отож до своєї мети рухатимуться виваженими малими кроками.
«Перше, що зараз важливо зробити громадам, - провести облік відходів. Лише на двох з 741 полігону є ваги, а отже, цифри дуже приблизні, - пояснює директорка Агенції регіонального розвитку Вінницької області Наталя Гижко. - Другий крок у питанні поводження з відходами - зменшення об’ємів захоронення через правильне сортування і перероблення. У перспективі кожен кластер повинен утримувати всього один полігон, що відповідатиме нормам».
«У компоненті управління відходами місія DESPRO - спонукати громади до співробітництва, - наголошує експерт проєкту Вячеслав Сороковський. - Ми надихаємо і допомагаємо їм об’єднуватися навколо збирання, сортування, транспортування або захоронення. Демонструємо через реальні розрахунки обґрунтованість кожного рішення. Починати потрібно вже зараз, формуючи, а деколи й насаджуючи культуру цивілізованого поводження з відходами».
Отже, оцініть ресурсні можливості вашої громади, щоб розробити місцевий план управління відходами. Об’єднуйтеся з іншими громадами та не оминайте увагою співпрацю. Якщо не вистачає обізнаності з цих питань, зверніться до Агенції регіонального розвитку Вінницької області. Захист від сміттєвого колапсу – це насправді ваш цивілізований вибір.
Із сайту Вінницької обласної державної адміністрації
