З сумом, глибокими співчуттями і вірою у Перемогу!
Цій війні немає жодного виправдання! Не ми її починали! Нам нічого не потрібно, крім свого. Ми хочемо жити на своїй землі, бути незалежними і близькими до цивілізації. І потребуємо України, як повітря. Без неї ми – ніхто. Через напад ворога українці змушені оборонятися. Завдяки мужності наших неймовірних військовослужбовців зруйновано усі плани окупантів зі швидкого захоплення України. Українська Армія дає ворогові відсіч, нею захоплюється весь світ. Перемога, безсумнівно, за нами. Тільки як швидко вона настане і яку ціну нам доведеться за неї заплатити?..
Війна несе із собою розпач, біль, страх, сльози, розлуку, руйнування та смерть. Вона забирає найцінніший дарунок Господа – життя. Україна втрачає своїх вірних синів і дочок, котрі б’ються з ворогом на фронті. Звістка про кожне обірване життя того, хто не долюбив, не допланував, не здійснив, не допрацював, не домріяв, спантеличує. Серце стискається, коли дізнаюся, що в родини наших жителів приходять похоронки. Згорьовану сім’ю не заспокоять ніякі слова чи дії. Це ми розуміємо. Цвіт нації, Герої… Вони були справжніми чоловіками, котрі гідно виконали свій військовий обов’язок і залишилися вірними присязі до останнього подиху. Захищали свою країну, стали проти навали озвірілих убивць-терористів. Імена Героїв – навіки у нашій пам’яті, у наших душах. Ми не пробачимо жодне втрачене життя на цій війні. Ми ніколи не зможемо згадувати про теперішні події спокійно. Відкрита рана ятритиме сотнями літ, біль передаватиметься наступним поколінням генетично. Вбивці ж заплатять за усе, що накоїли. На обох світах їм немає прощення і порятунку.
…Страшна звістка прийшла в нашу територіальну громаду 2 листопада. Наш земляк, житель села Рівне ДЕМБІЦЬКИЙ ОЛЕГ ВАЛЕРІЙОВИЧ, вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за нашу Батьківщину, внаслідок артилерійського обстрілу загинув поблизу населеного пункту Павлівка Донецької області. 45-річний Олег був учасником АТО, він з першого дня війни, як справжній патріот, 24 лютого ц.р. став на захист своєї землі.
Селищна рада, вся територіальна громада висловлюють глибокі співчуття дружині Марині Валеріївні, дітям Кирилу, Івану, Олегу, брату Анатолію Валерійовичу, всім рідним і близьким! Бажаємо рідним загиблого віднайти в собі сили пережити горе втрати. Наш герой хотів, аби ми не почули ворожих обстрілів, аби ми жили. Живімо! Захищаймо Україну кожен на своїх позиціях! Заради нього. Заради всіх тих, хто відійшов у вічність. Легкої служби тобі на хмаринках, наш соколе! Ми захистимо Україну, обіцяємо!
Слава тобі і твоєму подвигу!
З сумом, глибокими співчуттями і вірою у Перемогу!
Герої не вмирають!
Селищний голова Галина ЦИБУЛЬСЬКА
